середа, 19 квітня 2017 р.

Віртуальний бібліогід: Історик Г.Ю.Храбан. Життєвий шлях та наукова спадщина. (До 115-річчя від Дня народження Г.Ю.Храбана)

     Г.Ю.Храбан людина складної долі, безмежно віддана справі вивчення і популяризації історії України. Він був одним із тих регіональних дослідників, хто зазнавши жорстоких репресій у період сталінізму, зумів повернутися до активної наукової та громадсько-педагогічної діяльності .
    


   Народився Григорій Юхимович Храбан 9 травня (26 квітня) 1902 р. в селі Великий Молодьків Житомирської області. В сім'ї зростало 7 дітей, Григорій був найменшим. Після закінчення початкового училища самостійно підготувався до вступу до шостого класу гімназії. Вивчав латинську, французьку та польську мови. У 1920 році закінчив з відзнакою гімназію, згодом здобув вищу історичну освіту у Київському університеті. Був активним учасником товариства «Просвіта». Постійний потяг до знань, прагнення підвищення свого інтелектуального рівня і постійний науковий пошук спонукали Григорія Юхимовича у 1932 р. вступити до заочної аспірантури столичного Харківського інституту на відділення філософії. Навчання закінчити не вдалося тому, що у 1934 р. інститут було розформовано. З 1934 року життя Храбана пов'язалось з Уманщиною. Тут він працював директором педагогічного технікуму, завідувачем відділом народної освіти.Був двічі репресований (1938 і 1950 рр.) по звинуваченню в членстві в «українській буржуазно-націоналістичній організації». Лише після смерті Сталіна Григорія Юхимовича було реабілітовано і він повернувся до Умані. Працюючи директором Уманського краєзнавчого музею, зібрав багато цінних експонатів, оновив музейні експозиції, багато працював в архівах досліджуючи історію Уманщини, написав широкі наукові розвідки з історії міста та сіл краю.
 Багато працював над підготовкою і виданням збірників, путівників з історії Уманщини. Плідною була діяльність дослідника над створенням тому «Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область». Він був членом обласної редакційної колегії, редагував довідки про всі села району, брав активну участь у збиранні архівних матеріалів.
      Педагогічна діяльність Г. Ю. Храбана супроводжувала все життя. Він був талановитим педагогом-наставником, поширювачем історичних знань, блискучим лектором. Трудову діяльність розпочав у 1920 р. вчителем початкової школи. У 1931 році Григорій Юхимович закінчив Київський інститут соціального виховання (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). У 1934 році Григорія Юхимовича було призначено директором Уманського педагогічного технікуму. В Умані йому довелося за сумісництвом викладати політекономію в педагогічному інституті. Після призначення Г. Ю. Храбана на посаду директора відразу з’явився результат: уже за підготовку до початку нового 1934 – 1935 навчального року Уманський педагогічний технікум було визнано переможцем у Всесоюзному конкурсі, оголошеному «Учительською газетою», відзначено і премійовано. Г. Ю. Храбана було призначено на посаду завідуючого Уманським райвідділом наросвіти, який він очолював протягом 1936 – 1937 рр., а в 1938 р. – заступником директора Уманського учительського інституту (по заочній освіті). Змістовністю відзначалися лекції Григорія Юхимовича, які він читав студентам Уманського педагогічного інституту з курсу археології та історії первісного суспільства. 
Студенти заочної форми навчання під його керівництвом проводили археологічні розвідки, як практичні заняття. Насичений життєвий шлях, який пройшов Г. Ю Храбан, засвідчує його відданість справам, якими займався. Активна громадська діяльність науковця сприяла вихованню патріотичних почуттів та піднесенню загального рівня громадської культури. Своєю педагогічною діяльність він докладав неабияких зусиль для розбудови освіти.
        Важливим напрямком археологічних досліджень Г. Ю. Храбана була трипільська культура. Знайдені ним поселення мали площу понад 400 гектарів кожне. Ще в 1970 р. уманський археолог прогнозував, що археологічні дослідження на Черкащині повинні розкрити ще не відомі для світу сторінки історії, і не виключав, що на території цієї області був осередок такої ж високої цивілізації, як у Месопотамії.
Завдяки дослідницьким старанням Г. Ю. Храбана на початку 1960-х років на Уманщині було відкрито 16 ранньослов’янських пам’яток, про які в літературі не було жодних відомостей. Провідні фахівці Інституту археології АН УРСР підкреслювали, що дослідницька робота Г. Ю. Храбана має вагу не тільки для історії Уманщини. Вона далеко виходить за межі краєзнавчої роботи і має велике наукове значення. За період розвідок з 1959 по 1967 рр. Григорієм Юхимовичем було виявлено 748 нових археологічних пам’яток. Серед цих пам’яток лише 32 згадувалося в літературі до 1958 р., а решта 716 дослідником було виявлено вперше.
      Близько тридцяти років свого життя Григорій Юхимович потратив на глибоке дослідження народно-визвольного повстання 1768 – 1769 рр. в Україні, що увінчалося виданням монографії «Спалах гніву народного». Вперше в українській історіографії маємо повне найбільш правдиве висвітлення подій повстання із залученням широкої джерельної бази. В ході свого дослідження Г. Ю. Храбан використав понад 500 друкованих джерел і близько 200 архівних справ. Знання автором літератури кількома мовами дало йому можливість критично використати величезний фактичний матеріал, ввести в науковий обіг нові відомості, отримані з архівних документів. Творчо застосувавши диференціацію форм народної боротьби, автор переконливо довів, що селянське повстання і гайдамацький рух – не одна, а дві різні форми боротьби селян в Україні XVIII ст.
Історик вважав недоцільним вживання назви «Коліївщина» щодо повстання і довів, що цю назву не вживали учасники руху. Для події 1768 – 1769 рр. в Україні дослідник застосовував справді науковий термін – селянська війна. Г. Ю. Храбан документально спростував твердження, які супроводжують всі дослідження, про «уманську різню» та нечувані жертви серед населення. Монографія Г. Ю. Храбана «Спалах гніву народного» і донині залишається неперевершеною працею, яка має величезне значення для подальшого вивчення теми селянської війни XVIII ст. в Україні.
     Значною була робота Г. Ю. Храбана у сфері краєзнавства.  Яскравим вираженням його наукового пошуку було дослідження історії виникнення міста Умані та особливостей перебігу історичних процесів на території краю, дослідження історії створення всесвітньовідомого дендрологічного парку «Софіївка» та долі його творців.
      Величезний документальний матеріал, зібраний, вивчений та частково опублікований дослідником, зробив неоціненну послугу українській історичній науці та може бути корисним і сучасним історикам. Г.Ю.Храбану належить близько 190 наукових праць – це монографії, нариси, статті, рецензії, які охоплюють проблеми із різних галузей знань історичної науки. 
Більшість його наукових розвідок залишаються неопублікованими і знаходяться в рукописах на збереженні в Науковому архіві Інституту археології НАН України та Державному архіві Черкаської області у фонді особового походження дослідника. Життєвий шлях й культурно-наукова, громадська та педагогічна діяльність Г. Ю. Храбана переконливо свідчить, що він був одним із помітних представників української інтелігенції другої половини ХХ ст., який зробив реальний внесок у поступ української національної справи. Помер Г. Ю. Храбан 30 січня 1990 р.. Похований в м.Умань Черкаської обл.

вівторок, 11 квітня 2017 р.

Виставка - свято «Великдень іде – свято в душі несе»





     І, мабуть, Божий промисел у тому,
    Що свято Воскресіння та весна
    Поєднуються в торжестві одному
    Й святкують разом небо і земля...


                                                                                              З нагоди свята Христового Воскресіння бібліотека-філія №5 пропонує                                                   переглянути книжкову виставку
«Великдень іде – свято в душі несе»
     


    На виставці представлені видання, які розповідають про народні традиції відзначення Великодня. Користувачі мають змогу ознайомитись із книгами етнографів О. Воропая, В. Скуратівського, Г. Лозко, А. Ярещенка, які висвітлюють національні особливості українських свят, зокрема, Великодніх, а також традиції та звичаї пов’язані з цим святом.
Книга О. Соломченка  «Писанки Українських Карпат» розкриває таємницю писанкарства, адже нині воно набуває колишнього розмаху, відроджуються забуті техніки, з’являються нові майстри.
Українці  відроджують та свято бережуть свої національні традиції, уявлення про весняне пробудження, про невмирущість вічно живого духу нашого народу. Тож у ці святкові дні Воскресіння Христового запрошуємо до бібліотеки на перегляд виставки. Ви отримаєте багато позитивних емоцій від спілкування з книжковими виданнями.

середа, 5 квітня 2017 р.

Не відбувся через незадовільний стан здоров’я основних доповідачів круглий стіл “500 років Реформації в Україні: наскільки це актуально для нас, українців?”




      Уманська міська бібліотека-філія № 5     5 квітня 2017 року  на жаль , через стан здоров’я викладачів кафедри суспільних наук Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини не змогла зустрітись зі своїм новим партнером бібліотеки на круглому столі,  назва якого“500 років Реформації в Україні: наскільки це актуально для нас, українців?”, основний девіз якого “Реформуй спершу себе”. 

      
            Постійно діюча тематична виставка “Реформація — 500»: змінювати себе, своє товариство та всю Україну" познайомить бажаючих з друкованими виданнями по даній темі.
          З користувачами, які відвідали бібліотеку 5 квітня 2017 року,  проведений інформаційний екскурс.