субота, 10 вересня 2016 р.

Подарункова краєзнавча література


Висловлюємо щиру подяку дарувальникам за передані до бібліотечного фонду видання. Подарована Вами література стане відчутним джерелом поповнення бібліотечного фонду краєзнавчою літературою.
Колектив бібліотеки щиро дякує за унікальні книги та зичить міцного здоров’я, натхнення та нових, нових книг.

Дарувальники -
Чорномаз Богдан Данилович
З вересня 2005 року – викладач УДПУ, доцент кафедри історії України. Має півсотні опублікованих наукових праць, серед них монографія “Діяльність національно-патріотичного підпілля Уманщини у 1941-1945-х роках”, "Опір радянській владі на Уманщині (друга половина ХХ століття)", “ Гайдамацькі повстання ХУШ ст. і правда історії”, співавтор “Голодомор 1932-1933 років на Уманщині очима свідків і в документах”. У 2009 році нагороджений відзнакою Президента України Хрест Івана Мазепи.
Екатерина Михайловна Шиф
(урожденная Адиятуллина Минни – Камал Мутигулловна)
Родилась 13 августа 1948 года в с. Нижняя Ошма Мамадышского района Республики Татарстан. Закончила историко-филологический факультет Казанского государственного педагогического институту. Славист. Отличник народного образования Украины.
  До 400-річчя найдавнішої писемної згадки про Умань

Торгало Ю.. Петро Петрович Курінний / Ю.В.Торгало. – Умань: ВПЦ Візаві, 2014. – 136 с.
     Імя Петра Петровича Курінного сьогодні відоме лише невеликій кількості фахівців. Його життя та діяльність – ціла епоха в історії української науки та культури. В довоєнний час активно займався археологічними та етнографічними дослідженнями. Як представник покоління науковців 20-х років, від продовжував свою працю тоді, коли багато його колег і друзів загинули від більшовицьких репресій 30-х років. Не припиняв свої дослідження під час Другої світової війни і в еміграції. Надовго забутий на Батьківщині, він продовжував дослідження різних аспектів археології, історії України, її історіографії та інших допоміжних історичних дисциплін.
      У виданні вперше надано унікальні матеріали, передані та збережені пасербом Петра Петровича Курінного – Денбським Ю.В.(1923-2013) та онукою вченого Гранкіною І.Г.
“Весъ Умань”{Текст}: настольно-справочная книга-календарь на 1911 год: присвячується 400-річчю найдавнішої писемної згадки про Умань(1616-2016)/ изд. Д. Гринвальдъ; відділ культури Уманської міської ради; Уманський краєзнавчий музей. – 1911. – 328 с.
    

 Після столітнього забуття Вашій увазі цікавий з історичної точки зору документ.
     Перший відомий документ, у якому за алфавітом подані прізвища домовласників міста початку ХХ століття. Календар дає повне уявлення про адміністративні установи, навчальні заклади, релігійні конфесії Умані 1910 року та їх місце знаходження. Книга-календар опублікована мовою оригіналу зі збереженням стилю і всіх мовних особливостей часу його видання.
     Описано національно визвольне повстання українського народу під проводом Максима Залізняка та івана Гонти – Коліївщина.
     Книгу-календар на 1911 рік «Весь Умань» вдалося видати завдяки бібліотекарю школи № 3 Олені Василенко. Вона зберегла книгу, яку їй передала бабуся Докія Хроннікова, а й їй у свою чергу подарував батько Петро Папіров, який придбав календар її у 1911 році.


 Чорномаз Б.Д.

 Пам’ятник ватажкам гайдамацького повстання в Умані: історія спорудження{Текст}: рекомендовано до друку Лабораторією краєзнавства Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини згідно Протоколу № 1 від 15 лютого 2016 року. - 2016. - 45 сторінок

   Пам'ятник Максиму Залізняку і Івану Гонті —пам'ятник на честь очільників Коліївщини Залізняка та Гонти в 
Умані . Встановлений до дня Михаїла 21 листопада 2015-го року на території ГК «Уманська фортеця» поблизу  Мегомметра.

   Будівництво пам'ятника було заплановане міською владою ще 1968-го року.  Відтоді в Умані на місці майбутнього будівництва постав камінь-обітниця. Перший проектний макет пам'ятника розробив Іван Гончар, проте його втілення у життя було значно затримано. Зрештою 47-м років потому пам'ятник було офіційно відкрито хоч й в більш економному варіанті аніж початково планувалося.

   Висота пам'ятника 8 м, вага 5 т. На вершині замонументована зустріч Залізняка та Гонти верхи на конях, котрі відповідно тримають витягнуте догори руків'я шаблі та піднятого списа. На вінці, котрий завершує верхню частину композиції, великими літерами цитата Павла Тичини «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була!». Нижня частина являє собою сферичний купол по різні боки котрого навхрест у нішах встановлено чотири стели з написами:

на титлі : Максим Залізняк. Іван Гонта. Герої народно-визвольного руху гайдамаччини, Коліївщини на Правобережній Україні 1768-1769 р.

з боку Звенигородського передмістя : Виконано за ескізним проектом Народного художника України І.Гончара (1968 р.). Скульптор І.Зарічний. Доброчинці: О.Огнівенко, В.Микитчак, П.Микитчак. 2015 р.

з боку передмістя Турок на стелі текст гімна-молитви Боже, Великий Єдиний

з боку Лисої Гори  фрагмент «До Основ'яненка» Шевченка:

Смійся, лютий враже!

Та не дуже.

Бо все гине.

Слава не поляже;

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!

5 грудня того ж року пам'ятник було освячено митрополитом Черкаським і Чигиринським Іоаном разом із єпископом Кіровоградським і Голованівським Марком.
 

Уманська різня 1768р.{Текст}: Факсимільне видання: регесты и надписи. Свод материалов для истории евреев въ России (80г.- 1800г.): Том ІІІ( 1740г.-1799г.)/ Изданіе Еврейскаго историко-Этнографическаго Общества. – СПб.: тип. А.Розена;Театр, пл..2. 1913. – 28 с.
Книга містить документальні дані з єврейських архівів та допитів гайдамаків.








До 100-річчя від дня народження Ольги Петрівни Діденко, уманського краєзнавця. 
  
Діденко О., Стефанович В.
Чорномаз Б.
Збірник археологічних памяток Уманщини. Том 1.. 2006. - 344 с.
    У монографії зібрано всю доступну інформацію про археологічні знахідки на території Уманщини до 1968 року. Представлено дані про обставини виявлення знахідок, назви предметів і знарядь, а також про те, де і в яких умовах вони зберігалися у 1968 році.
    Із тексту монографії можна дістати багато знань про наших предків, які жили декілька тисячоліть тому на території Уманщини, дізнатися про особливості  їхньої культури і побуту.
     Книга розрахована на студентів, викладачів вищої школи, науковців, вчителів історії та всіх тих, хто не байдужий до історії рідного краю, широкого загалу.



До 220-річчя Дендрологічного парку Софіївка
Косенко И.С. Шиф Е.М.
Мифы и сказания в парке Софиевка. Книга вторая. – Киев: “Академпериодика”, 2007. – 304 с.


Настоящее научно-популярное издание является логическим продолжением книги первой, в которой были отражены сюжеты мифов и сказаний Древней Греции материализованные в парковых композициях талантливым польським инженером Людвигом Метцелем. Кроме отдельных мифов и сказаний, в этой книге собраны легенды, сказки, поверья, предания разных народов и времен о растениях Софиевки. Как и предыдущая, данная книга призвана научить посетителя парка понимать символические и аллегорические значения цветов, деревьев, кустов, скульптурных изваяний, фонтанов, гротов.
   В работе приводятся также интересные сведения о хозяйственных, лекарственных и других ценностях растений, составляющих зеленую коллекцию парка.


Косенко И.С.. Шиф Е.М.
Мифы и сказания в парке “Софиевка”/ книга первая.. – Киев: “Академпериодика”, 2010. – 166 с.
   В книге на основе ранее проведенных исследований по раскрытию семантических парковых композиций “Софиевки” и определению названий объектов в краткой форме изложены сюжеты мифов Древней Греции, которые собраны и упорядочены в последовательности экскурсионного маршрута парка. Это научно-популярное издание в двух томах может стать настольной книгой для любителей античности, послужить учебной хрестоматией для студентов филологических факультетов вузов, пособием для дендрологов, озеленителей, специалистов садово-паркового искусства, а также путеводителем для посетителей, которые любят прогуляваться по парку самостоятельно, пообщаться наедине с образами героев и мифических богов, дух которых витает в “Софиевке”.

Немає коментарів:

Дописати коментар