пʼятниця, 20 грудня 2013 р.

Шанувальникам історичного краєзнавства Уманщини!

Уманська міська бібліотека –філія №5  запрошує взяти участь в історико-краєзнавчій конференції “Черкащина в контексті історії України”, присвяченій 60-річчю утворення Черкаської області та 70-річчю визволення Черкащини від фашистських загарбників,  
організатори якої :
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
Уманський краєзнавчий музей,
Уманський державний історико-архітектурний заповідник  Стара Умань”,
Уманська міська ветеранська організація,
Уманська громадська організація Народна память Уманщини”,
Уманська міська бібліотека-філія № 5

Тематичні напрями:
Черкаська область : шлях завдовжки в 60 років.
1. Утворення Черкаської області та етапи розвитку.

2. Долі музейних працівників Уманщини в контексті політичних репресій 1930 року.

3. Уманські пенати Надії Суровцової – духовний осередок українства на Черкащині.

4. Черкаська область на сучасній карті України.

 Черкащина в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.р.


1. Черкащина періоду Великої Вітчизняної війни в сучасних історико-краєзнавчих дослідженнях.

2. Умансько-Ботошанська операція та звільнення Умані.

3. Тема Великої Вітчизняної війни в дослідженнях Г.Ю. Храбана.

4. Герої війни Черкащини.

5. Увічнення подій Великої Вітчизняної війни 1941-1945р.р. в м. Умані.

вівторок, 17 грудня 2013 р.

Новорічні свята...


Ось вони нарешті настали. Сяйво вогників та поблискування гірлянд, діти з очима, сяючими у передчутті свята, та звичайна новорічна суєта. Все це створює хороший настрій та ностальгічні відчуття знайомої з самого дитинства новорічної казки.
Протягом новорічних свят у бібліотеці-філії № 5 можна побачити багато цікавих виставок.
      Вабить розмаїтістю талантів народних майстрів Уманщини виставка-експозиція "Я світ малюю пензлем та піснею в душі". Тут представлені  і живопис, і вироби декоративно-ужиткового мистецтва - не по зимовому яскраві, барвисті і дивовижні.
      Працює виставка до 200-річчя Тараса Шевченка. ЇЇ прикрашають: картина уманського художника О.В. Лебідя "Автопортрет" та український рушник, в якому переважає червоний та чорний колір, вишитий хрестиком, уманської  майстрині традиційної вишивки Є.І.Шпори.
      На виставці-експозиції до 60-річчя утворення Черкаської області український вінок виконаний руками нашої користувачки О.М. Байди.
      У бібліотеці багато привабливих і оригінальних виставок на будь-який смак. То ж якщо ви бажаєте переглянути цікавинки, корисно і пізнавально провести дозвілля, показати красу книги, картин, інших витворів людських рук - ласкаво просимо до бібліотеки.
     Ми працюємо з 10-ої до 18-ої години.
     Завжди Вам раді!
Вітаємо усіх з новорічними і різдвяними святами, бажаємо нових гарних книг, яскравих ПОЧИНАНЬ і зустрічей з унікальними людьми.
     Радісних і щасливих свят!

пʼятниця, 13 грудня 2013 р.

Учні Уманського НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. №7 - колегіум" в Уманській міській бібліотеці-філії №5 для дорослих

        П'ятикласники, члени гуртка "Умань - моя маленька Батьківщина"( керівник Лілія Миколаївна Чаплигіна), переглянувши блог бібліотеки - філії №5, виявили бажання відвідати постійнодіючі виставки-експозиції. 
     Особливо їх зацікавила виставка творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Уманщини "Я світ малюю пензлем та піснею в душі".
Завідуюча Тамара Григорівна Цимбал ознайомила відвідувачів з роботами майстрів народного мистецтва рідного краю.





вівторок, 10 грудня 2013 р.

Новорічна круговерть кохання

Золоті сторінки української поезії
Із наступаючим Новим роком в оселю приходять нові сподівання, а разом з ними й нові житейські події. Що там за горизонтом святкового СІЧНЯ?
                                                Україна святкує: 8 січня 2014 року  79- років від дня народження Василя Симоненка
Василь Симоненко                                          
                ***
Я тобі галантно не вклонюся,          
Комплімента зроду не зліплю,              
Тільки в очі ніжні задивлюся,        
В них свою тривогу утоплю.
                                  
І коли химерною габою            
Спеленає землю довга ніч,
Довго серце тужить за тобою,                  
Довго сон мені не йде до віч.                                 
                                                                                     
Довго білі таємничі крила                                     
Обвивають маревом видінь,
І стоїш ти крихітна, і мила,
І прозора, мов ранкова тінь.

І палають, ніби стиглі вишні,
Владно підкоряючи собі,
Губи неціловані і грішні,
Очі божевільно голубі.
         Вона прийшла
 Вона прийшла непрохана й неждана,
 І я її зустріти не зумів.
 Вона до мене випливла з туману
 Моїх юнацьких несміливих снів.

 Вона прийшла, заквітчана і мила,
 І руки лагідно до мене простягла,
 І так чарівно кликала й манила,
 Такою ніжною і доброю була.

 І я не чув, як жайвір в небі тане,
 Кого остерігає з висоти…
 Прийшла любов непрохана й неждана -
 Ну як мені за нею не піти?
                    
Михайло Семенко                          
Зима

Сніг падає і скрізь так біло                                              
Ніби тіло                                                                         
Лебідки білосніжної                                                      
Прозорий вітер з біловіт                                             
На цілий світ                                                                  
Скидає плями дивовижні.
Усе іскриться все кружляє                                         
І ясно сяє                                                                        
Блакитним вихором в душі                                         
І сипле порох з неба зорями                                        
Морозами                                                                        
Шумлять крижані комиші. 


     Іван Світличний

                          Завія
Не сніг – сипуча потерть.      

Паде розгойданий каскад

Із висі, рине низом, потім

Стовпом розвихреним назад, 
У вись, у вири-коловерті…

Все зрушилося. Сто стихій
Без суходолу. Світ без тверді.

Сипка безодня – й ти у ній,
Підвищеній і невагомій…

А може, все те – тільки сон?

І є десь сонце, зелень, гомін?

Грозою скресаний озон?
Немає! В безмірі космічнім
Нерозмежовано злились
Земля із небом, день із ніччю,
Безодній низ, розверзла вись.

    Микола Бажан
         ***
На луг лягло благословіння снігу –
Хитливий переплив і перелив сніжин, -
І я мовчу, немов читаю книгу
Великих, тихих, лагідних таїн.
В пянливому, сповільненому смерку
Кружіння серця. О солодка млость!
Пурпурні снігурі, як змахи фейєрверку,
Пронизують сріблисту високость.
Я йду, й мовчу, і тепло марю снами,
Я на долонях тиші розтаю, -
Кристалик, зведений блаженними руками
На свій приділ і на журбу свою.
Запаморочений, дрімотний, заблукаю,
І ввійду в сон, і вже не вийду з сну,
І мовчазливо добреду до краю
Крізь білу, добру, вічну тишину.
     
    Великого кохання Вам!
     Вірте в дива й не бійтесь в наступаючому Новому році нових великих бажань. Наполегливо працюйте над власним “я”. І добро неодмінно переможе.
Щастя, здоровя, успіхів, звершень! У нашій бібліотеці-філії № 5 Вас чекають нові книги, цікаві зустрічі, безкоштовний інтернет, готовність працівників надати необхідну бібліографічну та інформаційну допомогу.

   

вівторок, 3 грудня 2013 р.

Виставка творів українського образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Уманщини

“Я світ малюю пензлем і піснею в душі"

     У безцінних скарбах образотворчого та народного мистецтва Уманщини живе добра поетична душа нашого українського народу.
     Ми пишаємося тим, що славні уманські майстри збагачують спільну скарбницю мистецтва, вплітають нові яскраві квіти у нев’янучий вінок краси і гармонії. Високо цінуємо творчість молодих талановитих митців, які відроджують і розвивають чудові надбання незабутніх попередників.
     Цю виставку можна назвати лише краплинкою образотворчого та народного мистецтва Уманського краю.Щиро сподіваємось, що ви знайдете можливість відвідати її.
Милуємось красивим обличчям жінки на картині уманського художника В.К.Черненка “Жіночий портрет. Софія”. Художні засоби, особливо колір і світло, допомагали втілити йому свій задум. Підбирав насичені тони. Домінують на картині теплі коричневі відтінки, коричневий колір художник то насичує аж до чорноти, то поступово висвітлює його.

В.К. Черненко народився в місті Умані у 1939 році. Закінчив Ленінградське художнє училище. Працював у художніх майстернях нашого міста.
     По замовленню земляка він намалював копію картини російського художника К.Є.Маковського “В майстерні  художника”, яка зараз на виставці-експозиції творів українського народного образотворчого  та декоративно-прикладного мистецтва Уманщини Я світ малюю  пензлем та піснею в душі”.
    На картині художник К.Є Маковський  зображує свого маленького сина, який хоче заволодіти гарним яблуком.
      Сам художник назвав твір Маленький злодій”. Герой полотна Маковського в білій сорочці, яка сповзає в нього з плеча, намагається взяти з приготовленого натюрморта яблуко, яке йому сподобалось. Велика собака, яка спить на яскравій ковдрі, не звертає уваги на пустощі хлопчика.
     Дія картини відбувається у майстерні художника. К.Є. Маковський надає картині особливий колоритний блиск. Антикварні вази, старовинна зброя все разом із деревяними меблями і віртуозно намальованими дорогими тканинами створюють атмосферу розкоші і величі інтер’єру.

     Образ Богоматері як символ великої і всеперемагаючої любові, як найвищий ідеал материнства, плекав і її автор чеканки уманчанин  В.К.Черненко.

Богоматір вражає не лише глибоким сумом, а й гідністю, величчю. Усім своїм виразом, пристрасним, вивчаючим поглядом прекрасно виписаних очей образ на іконі спонукає людину проникнутись світлим почуттям, жити благородним, чистим життям.

Натюрморт ( автор уманчанин О.І. Лебідь) привертає увагу розмаїттям і багатством композиції, умінням підкреслити найтонші деталі, виразити своє захоплення дарами природи.
     На виставці-експозиції українського народного образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Уманщини мають місце гончарні вироби Олександра Червонюка, який проживає і створює шедеври у мальовничому куточку Черкащини – селі Громи. На території села свого часу постійно знаходили вироби з кераміки ще за часів трипільської та черняхівської культур пізнього бронзового віку. Такі знахідки засвідчують існування самого селища з таких давніх часів.

Олександр своє вміння вдало передав своєму синові Сашкові, який успішно закінчив керамічний технікум у Миргороді. Тому, на  даний час батько з сином є черговими представниками гончарської династії Червонюків третього та четвертого покоління.
Квітки на сулії О.Гончарука намалював уманчанин Черненко В.К.
    У 2013 році згідно Указу Президента України Віктора Януковича уманській майстрині, соломкарці Нілі Салаутіній призначено стипендію.
     Народилася майстриня 1980 року в селі Полянецьке на Уманщині. З дитинства захоплюється соломяною творчістю. Перші брилі з вівсяної соломи почала плести в 10 років. Пізніше  Ніла навчилась оригінальному плетінню. Нині уманська майстриня відома далеко за межами нашої держави. ЇЇ вироби: жіночі прикраси, пояси, брилі, ялинкові  прикраси, різні панно стало модно дарувати на згадку про Умань та Україну.
     Нині візитівкою майстрині став жіночий пояс з соломки та жіночі прикраси, яких до неї в Україні ніхто не робив.
“В уманської майстрині навіть солом’яні дзвіночки “співають” так називається стаття, яка друкується в Черкаському краї за 2012 рік, 18 січня , про її участь у другій обласній виставці творів майстрів, які працюють у техніці кераміки, вишивки, соломо- і лозоплетіння.
     Всім сподобався величезний дідух, який був представлений в обласному художньому музеї, маска кози. Зовсім не страшний павук, різдвяна зірка, прикрашена дзвіночками, які хоч теж із соломи, але, здається. Ось-ось задзвенять: на свята чого лишень не буває…
     Здається, такий буденний матеріал – солома! Ми її спалюємо, стелимо худобі… І раптом – чарівний порух тендітних пальців, вміння побачити в звичайному незвичайне – і з’являється справжній витвір мистецтва. В кожній роботі майстрині золотавосрібною мелодією звучить пісня її душі. Душі, яка тонко і глибоко відчуває подих землі, сонця, дощу, вітру в кожній травинці, в кожному колоску. Таке незбагненне вміння ми називаємо талантом, захоплюємось його могутнім потягом до краси, до глибинної суті навколишнього світу.





Будучи на виставці в Уманській картинній галереї нас полонили не лише тепло і світло, яке випромінював кожний виріб, але й філігранна майстерність та високий художній смак, з якими виконані всі роботи. Полонила своєю щирою добротою і Майстриня. Побажаймо їй безперервності у вдосконаленні майстерності та щастя у всіх його вимірах.
     Відвідувачів чоловіків зацікавить колекція люльок уманського  майстра Чернеги О.М. 
     Люлька в козака служила не тільки знаряддям для куріння, а була предметом гордости та навіть символом козацької чести. 
     У своїй поемі Гайдамаки наш великий поет Тарас Шевченко, змальовуючи пожарище в Лисянці, подає такий образ:
          … кругом засвітило:
               Ото Гонта з Залізняком
        Люльки закурили.
                         Страшно, страшно закурили!
                                 І в пеклі не вміють отак курить…
     Один із найкращих знавців козацької старовини, Дмитро Яворницький, писав колись, що запорожці знали два види люльок: коротенькі люльки, що їх козаки називали “носогрійками” і “люльки-обчиські” чи інакше люльки товариські з чубуками в три аршини довжини. “Обчиські”люльки вживалися запорожцями за часів спокою або на довгих стоянках, коли козаки могли спокійно собі лежати десь у вільному степу біля вогнища, розповідати цілі епопеї своїх пригод та розкурювати люльки з довжелезними чубуками. У походах козаки курили з носогрійок, бо ці люльки зручніші в дорозі і менше витрачають тютюну. В народній пісні співається:
       А тютюн та люлька
Козаку в дорозі
Пригодиться…