середа, 3 жовтня 2018 р.

Зустріч з краянами - відомими особистостями сучасності

                 


           Ви зустрінетесь з особистостями,  які відчувають себе дійсно уманчанами, гідно несуть це звання по життю, працюють, будують, творять, мріють, і шанують Умань, вболівають за неї, її честь та славу; людьми, які мають невичерпний творчий потенціал, жагу до визнання і не бояться експериментів, у яких неодмінно складеться успішна кар’єра;  з тими, хто своєю щоденною працею та незгасимою енергією розвивають місто, працюють на благо усіх уманчан.
Організатор зустрічі – Уманська міська бібліотека –філія № 5

вівторок, 2 жовтня 2018 р.

Плідна співпраця бібліотеки-філії № 5 Уманської МЦСБ з навчальними закладами міста Умань

                   
Дякуємо за участь у зоряному часі наших земляків Наші таланти – гордість громади і держави: збережемо їх разом” 20 вересня 2018 року:
УНУС – Завідувачу Центру культури і виховання – Паєвському Петру Борисовичу;
УДПУ імені Павла Тичини – проректору з гуманітарних питань Ревнюк Наталії Іванівні;
Уманський гуманітарно-педагогічний коледж імені Тараса Шевченка – кандидату педагогічних наук, викладачу вищої кваліфікаційної категорії, зав. заочним відділенням – Фещенко Галині Володимирівні;
Кандидату педагогічних наук, викладачу вищої кваліфікаційної категорії – Малишевій Лесі Сергіївні;
Уманський медичний коледж – заступнику директора з гуманітарної освіти та виховання – Домбровській Валентині Василівні;
Викладачу історії  - Худяковій Тетяні Олександрівні;
Уманський агроколедж – спеціалісту вищої категорії, методисту навчально-методичного кабінету Бесарабу Миколі Никифоровичу;
Уманська загальноосвітня школа № 3 – директору Пікалюку Андрію Івановичу, заступнику директора з навчально-виховної роботи Гнатишиній Оксані Василівні;
                                                              
                                                          
                

пʼятниця, 21 вересня 2018 р.

Культурна спадщина – це ресурс не лише для сьогодення, але й для майбутнього.

                Прагнення України зайняти належне місце в сучасному європейському культурному процесі, завдання мати власне обличчя в контексті розвитку європейської і світової цивілізації неможливе без усвідомлення свого історичного коріння шляхом вивчення і популяризації історичного минулого, пам’яток культурної спадщини, їх органічного включення в суспільне життя.
          Пам’яткам історії і культури належить чільне місце у відтворенні історичної пам’яті народу, яка являється потужним чинником встановлення зв’язку минулого із сьогоденням, каталізатором збереження і збагачення патріотичних цінностей, важливою складовою формування ідентичності нації.

          20 вересня 2018 року в Уманській міській бібліотеці-філії №5 проведений зоряний час наших земляків “Наші таланти – гордість громади і держави – збережемо їх разом” в якому брали участь навчальні заклади нашого міста: Уманський національний університет садівництва, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Уманський гуманітарно-педагогічний коледж імені Тараса Шевченка, Уманський агроколедж, Уманський медичний коледж,  Уманська загальноосвітня школа № 3.
           Учасників зоряного часу  привітав  студент  5 курсу (менеджмент)  Уманського  національного університету садівництва - відомого аграрного освітнього закладу з багатими традиціями, унікальною історією, прагненням до підкорення нових вершин і бажанням бути одним із кращих вищих аграрних навчальних закладів країни -  Володимир Левченко.
Дарунок від аграріїв – святковий каравай – хліб нашого міста – адже хліб - це  життя, а хлібна культура є чи не найголовнішою частиною культурної спадщини України.

           23 вересня цього року уманчани стануть учасниками мистецької події присвяченої 100-річчю від дня народження художника-педагога Корнія Генріховича Мікіндо та 65-річчю від дня утворення студії при Уманському міському Будинку культури.
На зоряний час наших земляків був  запрошений випускник “Школи Мікіндо – уманський художник Олег Васильович Сирота.
Присутні мали змогу ознайомитися з творами образотворчого мистецтва учня Корнія Генріховича .
          Умань – місто старовинне і водночас молоде. Його архітектура пережила епохи і держави, була свідком багатьох історичних подій.
Історична частина міста має свій особливий колорит, у якому переплітаються архітектурні пам’ятки старовини, різні стилі та особливості місцевого ландшафту.
Мав місце на зоряному часі  виступ Владислава Мироновича Давидюка,  який на даний час займає посаду директора Уманського державного історико-архітектурного заповідника “Стара Умань”- людини,  найбільшою заслугою якої є його небайдужість, прагнення по краплинах зібрати і зберегти для нащадків безцінну історичну інформацію.
           Цікаво було почути думки студентів та викладачів навчальних закладів про культурну спадщину нашого міста.
Чому більшості сучасних суспільств дбають про збереження культурної спадщини? Для чого необхідно зберігати об’єкти старовини?
Яку роль відіграє минуле та його матеріалізовані об‘єкти: пам’ятники, меморіальні таблички, старі споруди, знакові місця у житті суспільства, громади, окремої людини?

          Українці – співоча нація. Утім, маючи багатий пісенний спадок, український фольклор досі невідомий для світу. 
Українська традиційна пісня може стати брендом України.
По-перше, це висока культура, по-друге, це унікальний елемент нашої духовної, нематеріальної культурної спадщини. Відкривши його собі і світу, ми зможемо отримати ще один впізнаваний у світі бренд.
Українська поезія – найбагатша і найкрасивіша у Європі, а якщо до такої поезії додати музику, то народжується пісня, яка дзвенить, зачаровує, бентежить. Бо українська пісня – це душа народу.
Кожна пісня – це поетичний і музичний шедевр, що виховує цілі покоління, формує естетичний смак. На піснях ми вчимося і завдячуючи їм, світ пізнає нас.
Прекрасні голоси  учасників ансамблю української пісні  “Горицвіт” Уманського районного Центру культури  та дозвілля
 (художній керівник Володимир Павленко) змусили кожного з присутніх відчути дотик музичного слова, емоційного наповнення рядків, створених народом;  отримали величезний заряд позитивної енергії, адже пісня – це наш генетичний код, який поєднує сучасних українців з далекими предками.


пʼятниця, 10 серпня 2018 р.

Інформаційний лист-запрошення

             
          Культурна спадщина– це наше спільне багатство, спадок, який перейшов до нас від попередніх поколінь і який ми залишимо тим, хто прийде після нас. Це унікальний фонд знань, спогадів та краси. І це чудовий прояв нашої ідентичності. Культурна спадщина також робить дуже важливий внесок у наше суспільство та наші громади. Вона зближує нас. Інакше кажучи, культурна спадщина – це ресурс не лише для сьогодення, але й для майбутнього.
Запрошуємо на зоряний час  наших земляків:
Наші таланти – гордість громади і держави: збережемо їх разом".
Виставка – експозиція “Нам є чим пишатись і що охороняти”
познайомить відвідувачів з історією, культурою нашого краю, матеріальною спадщиною минулого, допоможе глибше зрозуміти духовний, естетичний світ, тих, хто жив і творив до нас, конкретно уявити спосіб життя, систему цінностей попередніх епох.


      Збереження та використання культурної спадщини – це прерогатива цивілізованого суспільства. Культурні цінності тісно пов’язані з традиційною культурою та культурою етносу. Знання про пам’ятки історії та культури є джерелом відродження національного буття, вони духовно збагачують й розширюють історичний і духовний кругозір. Становлення України як незалежної держави накладає на неї відповідальність за долю самобутніх історичних реліквій різних часів і народів, що знаходяться на її території і є невід'ємною частиною світової культурної скарбниці.



Уманська міська бібліотека-філія № 5  презентує книжкову виставку “Умань – місто-cад у серці України” на якій представлені матеріали, що будуть цікавими для всіх, хто завжди прагне збагатити свої знання, дізнатися більше не тільки про культурну спадщину України, але  й про культурні традиції інших країн. Про долі великих творів мистецтва та  їхніх авторів, про найвідоміші відкриття в галузі мистецтвознавства, про допитливу думку і звершення, що дозволили підняти завісу над таємницями, які хвилювали і хвилюють  уяву поколінь дослідників та шанувальників мистецтва – читайте у книгах, що представлені на виставці.
Виставка діятиме упродовж року.

вівторок, 31 липня 2018 р.

Сторінки з історії та краєзнавства про Умань : нове краєзнавче видання!


         
  Миколайчук М.Н.
 Сторінки з історії та краєзнавства про Умань ( впорядковані записки про історичні події і факти, їх особисте розуміння) /Михайло Никифорович Миколайчук. – Умань: ВПЦ “ВІЗАВІ”. 2018. – 392 с.
      
        Від імені старшого покоління, дітей війни 1941-1945р.р., автор здійснив спробу викласти події і факти, висвітлені на сторінках краєзнавство про місто Умань та Уманщину, пов’язуючи їх з історією становлення українства як великої нації слов’янських народів та створення і захист українцями у ХХ столітті своєї першої соборної державності. Цю роботу автор розглядає як звернення до онуків і правнуків своїх ровесників, прагне донести до них відомості, як росли, жили, вчилися і працювали їхні діди і прадіди, про характерні особливості їхнього світосприймання та оцінки соціально значимих явищ тогочасного життя людей. Викладаючи зміст, автор постійно вказує своє особисте розуміння аналізованих явищ суспільного буття та свою життєву позицію, пропонує читачам критично оцінити позицію автора, самостійно осмислити відомі і ново повідомлені їм відомості. З позицій глибоко усвідомлених принципів людяності, поваги до особистості і її права мати свою особисту думку та переконання, автор звертається до кожного у будь-яких життєвих ситуаціях діяти згідно цих принципів, жити чесно і чинити добре.

Увага! Увага! Наукове видання ! Нова краєзнавча книга про Коліївщину 1768-1769рр: вектори історіософського осмислення (до 250-річчя Великого Повстання)

  

       
      Це потрібно сьогоднішнім поколінням, цього вимагає від нині живущих і тих хто захищає кордони України національна пам'ять вдячного українського народу.

Гайдамацький рух на Уманщині. Коліївщина 1768 року: хрестоматія / укладачі: Карасевич А.О., Кузнець Т.В. – Умань: ВПЦ “Візаві”, 2018. – 191 с.
       Хрестоматія є своєрідним “літописом” Коліївщини. До неї увійшли документи, свідчення очевидців, мемуари, історичні дослідження гайдамацького руху та повстання 1768 року. Вони дають уяву про характер та розмах повстання, про його учасників та ватажків, про Уманщину другої половини ХУІІІ століття взагалі.
      Як навчальний посібник хрестоматія може бути використана для поглибленого вивчення історії рідного краю студентами, вчителями історії, викладачами.

        Останнім часом розробка і роз’яснення проблем, що стосуються гайдамацького руху  і подій під назвою «Коліївщина» у 1768-1769 рр. на Правобережжі потребують конструктивних уточнень.  Виникає необхідність розглянути окремі аспекти проблеми, вирішення яких є принципово важливим у наш час, а саме – визначення місця і ролі Коліївщини у визвольній боротьбі українського народу у ХУІІІ ст. Вагомим у цьому плані є такі завдання – на основі опрацьованих архівних джерел висвітлити нові історичні реалії і бачення в українській історіографії тих полум’яних подій і героїки українського народу у боротьбі за державність, як територіальну, так і релігійну.
       З іншого боку, після вшанування 200-річчя Коліївщини і видання ювілейного збірника учасників урочистостей у 1970 р., чогось подібного у названій тематиці історичного знання Україна не знала. За пятдесят років вийшло чимало художніх творів, статей, аналітичних матеріалів у різноманітних виданнях. Але конференцій і інший наукових форумів всеукраїнського масштабу не було. Хоча питання Гайдамаччини і Коліївщини  неодноразово включалися у коло обговорюваних проблем.
      У 1989 р. світ побачила книга Григорія Храбана «Спалах гніву народного». У 1993 р. в Уманському державному педагогічному інституті (нині університеті) до 225-річниці Коліївщини були проведені Всеукраїнські читання і видано збірник «Коліївщина: повертаючись до надрукованого». З’явилися книги і статті про Максима Залізняка та Івана Гонту, їх соратників і послідовників. У цьому плані слід  назвати  – Валерія Смолія, Тараса Чухліба, Юрія Мицика, Євгена Луняка, Олександра Гуржія, Євгена Букета та ряду інших.  На історичному факультеті УДПУ імені Павла Тичини була створена творча група (Анатолій Карасевич, Владилена Сокирська, Вікторія Карпенко) для упорядкування архівної спадщини Г.Ю.Храбана з гайдамацького руху ХУІІІ ст., яка з різних причин не дійшла до читача у радянські часи. У 2011-2012 рр. видано дві книги – «Гайдамаччина» і «Коліївщина». З’явилася нагальна потреба уже у суверенній Україні знову повернутися до тих буремних років 250-річної давнини і з позиції національного бачення ідеологічно заангажованих подій минувшини  уже у новій українській історіографії дати подіям Гайдамаччини і Коліївщини об’єктивну і науково вивірену оцінку.

вівторок, 19 червня 2018 р.

До Дня Незалежності України : конкурс буктрейлерів “Україна у творчості українських письменників”